BitTorrentTracker PerecTracker.org
BitTorrentTracker PerecTracker.org
    
Регистрация  ·  Вход
 
 · 
Забыли пароль?

  • Декілька тез щодо розгортання революційно-повстанської боротьби в Україні

    Ответить на тему
     
    Автор Сообщение

    Ukrainian glance

    Создавать темы 11-Дек-2015 08:38

           

    [Цитировать]

    Декілька тез відносно розгортання в Україні повстансько-революційної боротьби проти правлячого кримінально-олігархічного режиму:

    1. Влада в Україні захоплена антиукраїнсько-антинародними кримінально-олігархічними угрупуваннями, що розглядають Україну не як свою Батьківщину (більш того - більшість з них навіть не належить до українського етносу), а лише як територію, яку можна по хижацькі використовувати для власного збагачення, а народ України - лише в якості "лохів", яких треба "розводити на бабло".
    ВИСНОВОК:
    Від цього кримінально-олігархічного режиму годі чекати якихось кроків направлених на будування сильної та незалежної держави та добробут українського народу.
    2. Всі політичні партії та рухи, котрі визнають легітимність цього кримінально-олігархічного режиму і грають за його законами та правилами, - є так само антидержавницькими, антиукраїнськими та антинародними.
    ВИСНОВКИ:
    а) Всі партії та рухи, що легалізовані за законами цього режиму - є частина цього режиму, розуміють вони того чи ні, а отже - є так само ворожими для інтересів українського народу та державного будівництва
    б) Будь-яка партія чи політичний лідер, котрі не планують деолігархізації економіки та політики шляхом конфіскації стратегічних підприємств у державну власність - є або слугами кримінал-олігархату, або мріють самі стати такими кримінал-олігархами, перебравши це майно у власні руки.
    3. Будь-яке співробітництво з кримінальною бандою державних зрадників, якою за суттю та змістом є правлячий режим, - є праця на підсилення цієї банди.
    ВИСНОВОК:
    Будь-які політичні сили та лідери, що виголошують свій "патріотизм" та "державницьтво", але при цьому закликають до "об"єднання зусиль" з режимом - є звичайні брехуни та агенти правлячого режиму.
    4. Режим добре розуміє, що на кону стоять шалені мільярди та саме життя очільників та функціонерів цього режиму. Також вони розуміють, що будь-яка політична сила, що РЕАЛЬНО буде діяти в державницькому руслі, почне з розслідування їх мільярдних кримінальних оборудок та фактів прямої співпраці з окупантом, що на 100% призведе до конфіскації їх майна та активів, а також - до пожиттевих (у кращому для них випадку) термінів ув'язнення.
    ВИСНОВКИ:
    а) Вони ні в якому разі не віддадуть владу добровільно через мирні вибори, скинути їх можна лише силою зброї, шляхом повстанської збройної боротьби.
    б) Вся організаційна праця патріотів повинна бути зосереджена на 3 головних напрямках:
    набір, бойова перевірка та навчання повстанців, формування бойових груп;
    добування БУДЬ-ЯКИМ ЧИНОМ зброї, фінансів та спорядження;
    революційно-повстанській пропаганді з чіткими акцентами на збройній боротьбі проти режиму.
    в) Починати збройну боротьбу з режимом не в далекому майбутньому, а вже зараз, з доступних для повстанців цілей, щоб:
    не дати закріпитися і зцементуватися режиму;
    перевірити та загартувати в бою наявні кадри і загітувати таким чином до своїх лав нових патріотів;
    захоплювати зброю, фінанси та спорядження.
    5. Кримінально-олігархічний режим на 100% контролює публічні ЗМІ і може як завгодно маніпулювати масами в своїх інтересах.
    ВИСНОВКИ:
    а) Повстанці-революціонери повинні дивитися не на те "що скаже народ" (бо, у своїй більшості, він скаже те, що йому вкладуть у мозок олігархічні ЗМІ), а діяти, виходячи лише з питань ефективності революційної боротьби.
    б) Вести агітацію шляхом, який неможливо взяти під ворожий контроль: бойовими акціями, через Інтернет, вуличними графіті/трафаретами та листівками/стікерами.
    6. Кримінально-олігархічний режим в Україні тісно пов'язаний і координує свої дії з таким самим російським режимом. А отже - він разом з окупантом буде робити і робить зараз все, щоб придушити революційні настрої у суспільстві. Саме для цього робиться все, щоб перевести відкриту війну Росії проти України у довготривалий затяжний конфлікт за принципом "ні війни-ні миру" і використовування такої ситуації для прикриття пограбування України та встановлення поліційної диктатури.
    ВИСНОВКИ:
    а) Теза "спочатку переможемо на фронті, а вже потім будемо воювати з режимом" є повністю хибною: режим зробить все, щоб ніякої перемоги і звільнення українських земель не відбулося і з фронту не повернулись би тисячі навчених злих бійців, сім"ї котрих режим пограбував в тилу. Саме для цього йому й потрібні різні "мінські домовленості", і саме тому він так фанатично вимагає їх виконання на фронті. Тому революційна теза повинна бути: "Без знищення кримінально-олігархічного режиму - неможлива перемога на фронті".
    б) Будь-які вигуки "створюючи хаос в тилу ви допоможете Москві!" - треба вважати ворожою агітацією кримінал-олігархату, бо саме він активно допомагає окупанту як матеріально, так і роззброюючи армію та забороняючи їй вести нормальні бойові дії проти ворога. Знищення кримінал-олігархата і встановлення патріотичної влади прямо переведе війну з розряду шизофренічного "АТО" в нормальні повномасштабні бойові дії, до яких агресор абсолютно не готовий. Крім того, будуть перекрити багатомільярдні потоки фінансів, ресурсів та транзиту до ЄС, завдяки яким Росія й може продовжувати цю війну.
    в) Переведення економіки на нормальні під час війни воєнні рейки (що можливо лише після знищення кримінал-олігархату) - повністю змінить в кращій бік обороноздатність країни і боєздатність армії.
    г) Теза "Путін скористується повстанням і нападе" - також не витримує критики: він ВЖЕ напав і повстання в тилу аж ніяк не впливає на боєздатність військ, більш того - військо перестане отримувати відкрито зрадницьки накази московської агентури з Києва. Повстанці ж можуть різко наростити боєздатність тих самих добрбатів, що мають і досвід і бажання бити окупанта, але не мають, завдяки зрадництву олігархату, відповідної зброї.
    7. Революції організовуються та робляться не масами (вони лише примикають до вже початого процесу), а революціонерами, котрих завжди є жменька у порівнянні з основним населенням. Тому теза, яку постійно мусолять "теж-революціонери": "Нас занадто мало для початку революційною боротьби" - є хибною. Маси - то тисячі тон вибухівки, котрі можуть роками гнити без усякої користі, якщо вона не буде здетонована маленьким детонатором. У ролі детонатора й виступають революційні організації. Для того ж, щоб маси підтримали революціонерів - революціонери повинні почати революційно ДІЯТИ, а на скиглити "нас мало!".
    ВИСНОВКИ:
    а) Треба починати діяти вже зараз, а не чекати пока "маси дозріють до революції". Саме революційна дія й творить революційну ситуацію, а не навпаки, про що писали всі вожді вдалих революцій.
    б) Оскільки революціонерів мало (звідки, до речі, то взято? хто рахував? Зека, наприклад, скидало аж ніяк не жменька народу, і ці люди нікуди не поділися) - то й революційні акти повинні бути такі, котрі по силам повстанцям: наприклад, поки що вони не можуть добратися до горлянки генерального прокурора, а ось до районного - легко. На початковій фазі повстанської боротьби головне не якість, а кількість акцій народного спротиву.
    8. Радикально-націоналістична фразеологія давно вже стала розмінною монетою різних політичних шахраїв та агентури кримінал-олігархату, завдяки котрій вони пролазять до владного корита та каналізують революційні настрої мас у безпечне для режиму русло: різні "мирні марші", "віче", "рехферендуми" та т.п. Розпізнати їх можна лише по справам: ті, хто закликає до співпраці з режимом, до "мирного опору", "дотримання законів", "діяльність у легальному руслі" - є вороги українського народу, що працюють на антинародний режим.
    ВИСНОВОК:
    Тотальна недовіра до легалізованих партійно-громадських структур, як до агентури режиму, наскільки б вони не вдавали з себе борців з цим режимом.
    ЛЕГАЛЬНИХ РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ І РЕВОЛЮЦІЙНИХ РУХІВ НЕ БУВАЄ.
    9. Хибність тези "Ми не можемо вести війну на два фронти!": можемо і повинні, бо на фронті відкритий ворог, а в тилу — його стратегічна агентура, що робить все, щоб окупант переміг. Крім того, ніякої війни й не буде так само, як її не зміг організувати Зек: якщо пси з МВС, СБУ та ВВ (перейменованих на "нацгвардію") побачать, що до них разом з їх сім"ями повстанці будуть ставитися зі всією суворістю, як до ворогів і зрадників українського народу - вони розбіжаться так само, як вже розбігалися під час Вогняного Майдану. Що ж стосується ЗСУ - то хто точно не піде захищати Зека-2, то це саме вони, після всіх "котлів" та зрад з боку олігархату, та пограбування сімей вояків в тилу.
    10. "Не можна покидати фронт!" - ще одна теза, яку використовує агентура режиму. По-перше, ніхто й не каже про відхід з позицій тих частин, що вже є на фронті; по-друге, - в тилу зараз знаходяться тисячі, якщо не десятки тисяч патріотів, що готові хоч завтра приєднатися до повстансько-революційних дій. Тим більш, що кримінал-олігархат активно сам відводить з фронту патріотичні добрбати, які заважають наступати кремлівським партнерам Порошенко. Зайва тисяча патріотів на паралізованому державним зрадником Порошенко фронті нічого не вирішують, а в тилу - вони здатні стати детонатором Народної Революції, що того зрадника змете.
    ВИСНОВОК:
    Потрібно негайно переорієнтувати всю діяльність з насичення фронту патріотами на насичення їми повстанських загонів в тилу.
    11. "Зараз відсутній народний лідер, що всіх нас поведе!" - ще одна мантра, котру постійно співають різні псевдо-революціонери. Хибність тієї тези в тому, що лідера національного масштабу народжує саме боротьба такого ж масштабу, а не навпаки - спочатку лідер, а потім вже боротьба.
    ВИСНОВОК:
    Не творити "лідерську" організацію, бо лідера легко знищити (як Сашка Білого) чи скурвити (як Яроша). Робити повстанську організацію за принципом мережевої структури, де кожна боївка діє максимально автономно, а стратегічні питання вирішує збір польових командирів (саме за таким принципом працюють ісламські бойові організації, з котрими нічого не можуть вдіяти найпотужніші держави світу). В цьому разі повстанським лідером буде проголошений не політичний балабол, а воїн і вибирати його буде не натовп, а бойові командири.
    СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
    lisnik1.blogspot.com
    [Профиль] [ЛС]
    Показать сообщения:    
    Ответить на тему

    Текущее время: Сегодня, в 00:11

    Часовой пояс: GMT + 2



    Вы не можете начинать темы
    Вы не можете отвечать на сообщения
    Вы не можете редактировать свои сообщения
    Вы не можете удалять свои сообщения
    Вы не можете голосовать в опросах
    Вы не можете прикреплять файлы к сообщениям
    Вы не можете скачивать файлы